Земельний податок: за що платник 4 групи звільнений
Земельний податок платник 4 групи не сплачує лише за ті ділянки, які використовує для власного сільськогосподарського товаровиробництва: підпункт 4 пункту 297.1 Податкового кодексу звільняє саме їх, а за передані в оренду, найм чи позичку — не звільняє. У практиці ОРДІС я розводжу ці дві частини землі ще на етапі збирання кадастрових номерів, бо в декларації вони живуть у різних рядках.
Звільнення не означає, що землі в господарства немає в обліку. Ділянки лишаються обʼєктом, за ними подаються дані, і зникає рівно платіж, а не обовʼязок їх показати.
Що звільняється
Ділянки, які використовуються платником четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто та земля, на якій господарство саме вирощує, відгодовує, збирає або переробляє власну продукцію.
Форма права на ділянку тут значення не має: звільнення працює і для власної землі, і для орендованої в іншої особи, якщо на ній ведеться власне виробництво. Платником земельного податку в орендованих випадках і так є власник, а не орендар.
Що не звільняється
Ділянки, передані в оренду, найм, позичку або в інші форми користування. Логіка норми проста: у цей момент земля перестає працювати на власне товаровиробництво і починає давати дохід від передання права користування, а звільнення дане під виробництво.
Звідси найчастіша ситуація: господарство обробляє двісті гектарів і ще пʼятдесят здає сусідові. За двісті звільнення діє, за пʼятдесят земельний податок нараховується на загальних підставах, і показати їх у декларації треба окремо.
Не звільняються також ділянки, які не використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва взагалі — під забудовою, під комерційними обʼєктами, під іншою діяльністю господарства.
Орендна плата за державну й комунальну землю — окремий платіж
Її звільнення не стосується взагалі. Орендна плата за ділянки державної та комунальної власності — це самостійний платіж за статтею 288, установлений договором оренди, і платить його орендар незалежно від того, на якій системі оподаткування він працює.
Плутанина тут стійка, бо обидва платежі входять до плати за землю. Але звільняє пункт 297.1 саме від земельного податку, а не від плати за землю цілком.
Як це виглядає в розрахунку за рік
| Земля господарства | Єдиний податок 4 групи | Земельний податок |
|---|---|---|
| Власні угіддя під власним виробництвом | у декларації господарства | звільнення |
| Орендовані в того, хто цей податок не платить | у декларації господарства | платить власник |
| Орендовані в іншого платника 4 групи | у декларації власника, не господарства | платить власник |
| Власні угіддя, передані в оренду іншому платнику 4 групи | у декларації господарства | нараховується |
| Ділянка державної власності в оренді | у декларації господарства | орендна плата за договором |
Другий стовпець майже однаковий не випадково: обʼєктом єдиного податку четвертої групи є площа угідь у власності або користуванні, зокрема на умовах оренди й емфітевзису (пункт 292¹.1). Передана в оренду земля з обʼєкта власника не виходить: підпункт 295.9.6 у редакції Закону № 4536-IX від 16.07.2025 прямо каже, що платник, який надав угіддя в оренду або інше користування іншому платникові цього податку, ураховує їх площу у своїй власній декларації, а в декларації орендаря вона не враховується. Дзеркальне правило — підпункт 295.9.7: узяту в оренду землю в особи, яка платником цього податку не є, ураховує у своїй декларації орендар.
Тобто одна й та сама ділянка в єдиному податку рахується рівно один раз, і чия саме це декларація, вирішує не факт користування, а те, хто з двох сторін є платником четвертої групи.
Що з мінімальним податковим зобовʼязанням
Земельний податок, сплачений за ділянки, входить у зменшення загального мінімального податкового зобовʼязання — це прямо названо в переліку пункту 297¹.5. Тому рядок, за яким звільнення не діє, не пропадає повністю: сплачена сума зменшує різницю.
Саме МПЗ при передачі землі в оренду ходить в інший бік, ніж єдиний податок: пункт 38¹.3 визначає його для орендаря, тобто для того, хто землею користується. Розходження не помилка й не суперечність — це дві різні норми про два різні платежі, і плутають їх постійно: за передану в оренду ділянку власник на четвертій групі єдиний податок нараховує, а МПЗ за неї рахує вже орендар.
Для переданих в оренду паїв правила рахунку окремі, і головна помилка там — вважати, що сама орендна плата зменшує зобовʼязання. Розбір — про МПЗ за орендовані паї.
Хто взагалі є платником плати за землю
Платниками є власники земельних ділянок і земельних часток (паїв) та землекористувачі, а обʼєктом — ділянки у власності або постійному користуванні та ділянки державної й комунальної власності, що перебувають у володінні на умовах оренди (пункти 269.1 і 270.1).
Звідси два висновки, які знімають половину запитань. Орендар приватної ділянки земельного податку за неї не платить — його платить власник, і сума вже врахована в орендній платі за договором. Орендар державної або комунальної ділянки платить орендну плату за статтею 288, і це його власний платіж, а не чужий.
Звільнення пункту 297.1 працює тільки на першу з цих двох ролей: воно знімає земельний податок із власника, який сам веде на цій землі товаровиробництво.
Як розділити землю перед розрахунком
Перед поданням декларації земля господарства ділиться на чотири групи, і робиться це за кадастровими номерами, а не за словами:
- власні ділянки, які обробляє саме господарство — звільнення діє;
- власні ділянки, передані в оренду, найм або позичку — звільнення не діє;
- орендовані приватні ділянки — земельного податку немає, платить власник;
- орендовані державні й комунальні — орендна плата за договором.
Ділянки, які не використовуються ні для чого, у першу групу не потрапляють: звільнення дане під товаровиробництво, а не під факт володіння.
Що далі
Як рахується сам єдиний податок і з чого складається база — про єдиний податок 4 групи. Що відбувається зі звільненням, коли група закривається, — про втрату четвертої групи.
Джерела
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, підпункт 4 пункту 297.1: звільнення від земельного податку за ділянки, що використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва, і виняток для переданих в оренду — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, пункт 269.1 і пункт 270.1: хто є платником плати за землю і що є обʼєктом — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, стаття 288: орендна плата за земельні ділянки державної й комунальної власності — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, пункт 292¹.1: орендована земля входить в обʼєкт єдиного податку четвертої групи — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, підпункти 295.9.6 і 295.9.7 у редакції Закону № 4536-IX від 16.07.2025: передану в оренду іншому платникові землю власник ураховує у своїй декларації, а орендар — ні — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
- Податковий кодекс, редакція від 31.05.2026, пункт 38¹.3: у разі передачі ділянки в оренду, емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендаря — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17